ФІЗИКА

Вірші Валентини Хомич

Для чого фізику вчимо.

Як будинок збудувати,

Камінь надважкий підняти?

Як від вітру захиститись,

Дерево важке звалити?

Як піднятися у небо?

Як домчати, куди треба,

Друзям вістку передати,

Про нові світи дізнатись?

Грім і блискавка лютує.

По шибках мороз малює.

Вітер хвилі підіймає.

Дощик землю напуває.

Сніг пухкий, немов перина…

Як? Чому? Яка причина?

Сонце світить, зорі сяють.

Як це світло виникає?

Щоб природу пізнавати -

треба фізику вивчати.

Що вивчає фізика.

Ти у школі, світлі класи тут,

Рекреації, спортзали

Завдяки законам фізики

Школу цю побудували.

Парта, стіл, стілець за партою,

Щоб зручніш тобі навчалось -

Завдяки законам фізики

Ці предмети майструвались.

 Подивись, у небі синьому

 Світлі хмари пропливають.

 Як вони там утворились?-

Теж на фізиці вивчають.

А чому сніжинки падають?

 І чому піднявся вітер?

Як тайфуни утворились?-

Фізик зможе пояснити.

 Ти багато всього знатимеш

І про Всесвіт, й про погоду,

Якщо старанно вивчатимеш

Цю науку про природу.

Явища природи.

Колихала сина  мати,

Щоб скоріше засипав,

За вікном осінній вітер

Гілку з яблуком гойдав.

І співала сину мати:

«Спи, синочку, засипай».

Шепотів до глоду вітер:

«Наливайся, дозрівай».

А заведений годинник

Тихо маятник гойдав,

Слухав матір, слухав вітер

І «тік-так, тік-так» - співав.

Вимірювання фізичних величин.

Ми на дачі разом з татом

Дуже любим майструвать,

Якось каже він: « Андрійку,

Принеси мені лінійку».

Менший брат мене питає:

« Що лінійка виробляє?».

Даю відповідь я брату:

« Нею можна виміряти».

«І навіщо тут лінійка?

Я по мультику, Андрійку,

Зріст удава, точно знаю,

В мавпочках і попугаях.»

Світ в якому ми живемо.

Ми живемо в безмежному світі

Від Галактик  - до мікрочастин.

Від зірок, що в небесній блакиті -

До Землі, до людей, до машин.

Світ молекул і атомів – мікро-,

Макросвіт – це планети і ми.

Мегасвіт різних зоряних скупчень

Що зібрались в небесній пітьмі.

Шлях тернистий до вивчення світу

Прокладають людині знання,

 Відкривають їй нові орбіти

До природних таємниць пізнання.

Взаємодія.

Чому дощинки капають?

Чому сніжинки падають?

Чому від футболіста м’яч,

Як від стіни відскакує?

Чому магніт притягує?

Чому Земля кружляється?

І Місяць в космос не летить,

І до Землі не падає?

Чому не можу прут зігнуть,

Хоч дуже сильно дію я?

Тому що зв’язані тіла

Всі ці – взаємодією.

Творці фізики.

           В четвертім столітті

           до нашої ери

Про нього весь світ уже знав -

Це древній філософ

Мудрець Арістотель

Детально природу вивчав.

У Греції древній

Фундамент науки

Заклав інженер  Архімед.    

Про нього й донині

Розказують люди

Чимало цікавих легенд.

Про плавання тіл

І прості механізми,

Про Сонце і про дзеркала.

За внесок у всі

Природничі науки

Йому, Архімеду, хвала.

А ось астроном

Одночасно і фізик

Великий творець – Галілей

В його голові

Ще в юнацькому віці

Роїлося сотні ідей.

Експериментатор,

Творець телескопа,

Він фази Венери відкрив,

На Місяці гори,

Нові в небі зорі -

Життя для науки прожив.

Великий Ньютон –

Геніальний англієць

Професор із юних ще літ.

Закони динаміки,

ним ще      відкриті

Вивчає й до нині весь

світ.

Максвелл і Ейнштейн,

Резерфорд, Торрічеллі,

 Ом, Бор – це далеко не всі.

 Та в розвиток фізики

Внесок вагомий

Зробили і наші творці.

Пулюй, Корольов,

Кондратюк і Ландау,

Смакула, Засядько, Шарпак,

Кибальчич, Патон,

Ярмошевич і Гамов,

Глушков, Боголюбов, Грицак.

Прогресу науки і

 розвитку людства

Вони присвятили життя.

Можливо, колись,

Завдяки працелюбству

І Вам пощастить

Здійснити нові відкриття.

Спостереження, досліди, експерименти –

 основа фізичних знань

Вчора вчитель нам сказав:

«Щоб фізику знати,

Не лише потрібно вчить,

А й спостерігати».

І, як зрозуміли ми,

Я й мій друг Микола-

Фізика навколо нас,

І не тільки в школі.

А коли додому ми

З школи повертались,

По дорозі  у саду

Фізику шукали.

«Бачиш яблука з дерев

Падають додолу-

Притягає їх Земля»-

Каже друг Микола.

«Листя падає також,

Але помаленьку.

Адже яблуко важке,

А листок – легенький».

Я, було, повірив вже

Висновку такому,

Але вирішив це все

Перевірить вдома.

Вирвав з зошита листки,

Скинув їх зі столу.

Так, однаково вони

Падали додолу.

А тоді один із них,

Рівний за вагою,

В форму кульки, як в саду,

Я зібгав рукою.

Знову скинув два листки:

Зім’ятий і рівний .

Швидко зім’ятий спустивсь,

А рівний – повільно.

І тоді я зрозумів:

Щоб фізику вчити,

Треба поспостерігати,

А ще й дослідити.